Східне партнерство
24.03.2014 / 18:49 | Aktualizováno: 24.03.2014 / 19:01
(Архів статті, минув 25.03.2015 / 01:00.)
Східне партнерство, політика Європейського Союзу по відношенню до шести східноєвропейських країн (Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Молдова та Україна), довгий час є одним із пріоритетів чеської закордонної політики як на рівні Євросоюзу, так і на двосторонньому рівні.
Метою східного виміру в рамках Європейської політики сусідства (яка включає південний та східний напрямки) є досягнення значного поглиблення стосунків цих країн з Євросоюзом. Східне партнерство є відповіддю на зацікавленість вище згаданих шести держав у розбудові вужчих взаємозв’язків з Євросоюзом. Основною метою Східного партнерства є створення умов для політичного зближення та подальшої економічної інтеграції між ЄС та її шести партнерськими країнами. Наріжним каменем Східного партнерства є «спільна власність» цієї політики – намагання максимально залучити партнерів до підготовки та реалізації політики ЄС щодо них.
Східне партнерство має два виміри – двосторонній та багатосторонній. У рамках двостороннього виміру Європейський Союз веде переговори з окремими країнами Східного партнерства щодо Угод про асоціацію, а також щодо угод про поглиблені та всеохоплюючі зони вільної торгівлі між ЄС та цими країнами. Угоди про асоціацію, крім поглиблення політичного та галузевого діалогу з ЄС, несуть також правове зобов’язання даної країни працювати над реформами і наближенням національного законодавства до європейського. Буде також посилена співпраця в області закордонної політики та політики в галузі безпеки. Угоди про зони вільної торгівлі (DCFTA) усунуть більшість існуючих обмежень у взаємній торгівлі.
Крім того відбувається прогрес у візовій сфері, а саме через переговори окремих країн про візове полегшення (спрощення візового режиму з ЄС) або через діалог про візову лібералізацію, тобто кроки у напрямку до безвізового режиму з ЄС. Найбільшого прогресу в цій сфері досягла Молдова, яка прямує до відміни візового зобов’язання для молдовських власників біометричних паспортів у першій половині 2014 р.
Багатостороння співпраця у рамках Східного партнерства відбувається у межах чотирьох тематичних платформ:
· Платформа 1 (Демократія, мудре правління і стабільність)
· Платформа 2 (Економічна інтеграція та наближення до політики ЄС)
· Платформа 3 (Енергетична безпека)
· Платформа 4 (Контакти між людьми)
У рамках платформ діють тематичні панелі та вже реалізовано декілька провідних ініціатив Східного партнерства.
Співпраця з країнами Східного партнерства, окрім міжурядових діалогів, відбувається також і в інших вимірах. парламентарний напрямок Східного партнерства забезпечується парламентською асамблеєю EURONEST, членами якої є усі країни, крім Білорусії. Конференції регіонального та місцевого самоврядування Східного партнерства CORLEAP забезпечує співпрацю муніципалітетів.
Форум громадянського суспільства Східного партнерства (Civil Society Forum, CSF) дає можливість долучитися до цієї ініціативи неурядовим організаціям, аналітичним центрам, фундаціям, секціям, організаціям працедавців та іншим діячам громадянського суспільства. Оскільки підтримка співробітництва з неурядовим сектором є одним з пріоритетів Чеської республіки, у стінах Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в переддень саміту Східного партнерства в Празі в травні 2009 р. відбулася конференція „Східне партнерство – Шлях до форуму громадянського суспільства“, що була передвісником створення Форуму.
Саміт Східного партнерства в Празі 7 травня 2009 р. прийняв Празьку декларацію Східного партнерства, якої домоглися за чеського головування в Раді ЄС на основі мандату, даного висновками Європейської Ради в березні 2009 р., що започаткувало проект Східного партнерства.
Другий саміт, який відбувся у Варшаві в жовтні 2011 р., не приніс принципових зрушень, однак було підтверджено основні напрямки розвитку Східного партнерства та прийнятий «путівник», який містив конкретні кроки до поглиблення співпраці. Фактична неучасть Білорусії та проблема на переговорах щодо декларації саміту (суперечки між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху) безперечно затьмарили Варшавський саміт.
У третьому саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада взяла участь делегація під керівництвом глави уряду Чеської Республіки Їржі Руснока. На саміті відбулося парафування Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Молдовою (http://eeas.europa.eu/moldova/assoagreement/assoagreement-2013_en.htm) та Грузією (http://eeas.europa.eu/georgia/assoagreement/assoagreement-2013_en.htm). Чеська республіка підтримує якнайшвидше підписання цих угод та початок їх попереднього виконання. Після підписання угод про асоціацію з обома країнами буде узгоджено так званий Порядок впровадження Угоди про асоціацію, який стане детальнішим путівником на шляху виконання завдань для наближення обох країн до Євросоюзу.
Наприкінці саміту Азербайджан підписав угоду про спрощення візового режиму, а білоруський уряд повідомив про рішення розпочати переговори про спрощення візового режиму. Було також підписано угоду про участь Грузії в цивільних місіях та військових операціях ЄС та парафовано угоду про цивільну авіацію між ЄС та Україною. Крім того було опубліковано спільну декларацію ЄС та Вірменії.
У Вільнюсі було також прийнято декларацію саміту, яка містила теми, пріоритетні для Чеської Республіки. Декларація підкреслює основну мету «стратегічного та амбітного» Східного партнерства, якою є політична асоціація та економічна інтеграція зацікавлених партнерів до ЄС. Декларація теж підтверджує основні принципи Східного партнерства – «спільність» цієї політики, відповідальність, диференціацію (згідно з принципом «more for more» або ж «incentive based approach»). Було позитивно сприйнято прогрес, досягнутий у питанні віз, та підтверджено зобов’язання ЄС поступово прямувати до безвізового режиму. Декларація підтвердила, що ЄС визнає «європейські прагнення та європейський вибір» окремих партнерів (тобто їх зусилля, спрямовані на членство в ЄС). Саміт підтвердив зобов’язання поглиблювати «бізнес-вимір» Східного партнерства, поступово розвивати «спільний науково-дослідний та інноваційний простір», підтримувати між людські контакти (у тому числі студентську програму Ерасмус плюс) та спрямовувати зусилля на подальше наближення у сфері транспорту, енергетики та ін.. Буде посилена співпраця в області юстиції та внутрішніх справ. Саміт також підкреслив, що імплементація угод про асоціацію та проведення внутрішніх реформ стане рушієм економічної інтеграції партнерів на внутрішній ринок та виникнення економічного простору. ЄС зобов’язався поглиблювати включення країн східного партнерства до союзних програм і до співпраці з органами ЄС. Досягнутий прогрес у Східному партнерстві буде оцінений на наступному самті в Ризі 2015 року.
Детальніше про висновки на саміті у Вільнюсі.
Чеська Республіка та Східне партнерство
Задум Східного партнерства був у чеській закордонній політиці актуальним ще задовго до головування Чеської Республіки в Раді ЄС в 2009 р. В С бракувало концепції конкретної політики у східному напрямку, і таким чином започаткування Східного партнерства стало історичним і стратегічним кроком у напрямку до більшої ангажованості ЄС з його східними сусідами.
Чеська Республіка активно підтримує імплементацію та розвиток Східного партнерства й активно залучається до дебатів про Східне партнерство на рівні ЄС. У червні 2013 р. було, між іншим, підготовлено неофіційний документ Вишеградської групи та країн Бенілюксу щодо підготовки Вільнюського саміту, того ж місяця Міністерство закордонних справ у Празі організувало нараду „like-minded“ держав ЄС щодо питань Східного партнерства. У квітні 2013 р. Чеська Республіка стала одним із підписантів листа окремих членів ЄС на підтримку"more for more" як ключового принципу Європейської політики сусідства на підтримку координаційної наради щодо Східного партнерства.
Aктивна діяльність Чеської Республіки в регіоні Східного партнерства, окрім зацікавленості Чеської Республіки та досвіду чеської дипломатії, фірм і неурядових організацій, опирається також на той факт, що Міністерство закордонних справ заснувало дипломатичні представництва Чеської Республіки в усіх шести країнах Східного партнерства. Міністерство закордонних справ також веде діалог щодо розвитку Східного партнерства з групою фахівців у Чеській Республіці та регулярно скликає міжвідомчі координаційні наради на тему східного партнерства.
Із чеського боку продовжується підтримка громадянського суспільства в країнах Східного партнерства. В 2013 р. Міністерство закордонних справ знову виділило кошти на діяльність у рамках проектів, спрямованих на підтримку громадянського суспільства в країнах Східного партнерства у загальному розмірі 5 мільйонів чеських крон. Обрані проекти неурядових організацій країн Східного партнерства отримали підтримку у формі відкритого конкурсу через департамент прав людини і співпраці у напрямку трансформації, окремі проекти було реалізовано представництвами Чеської Республіки.
Чеська Республіка домоглася збільшення коштів Міжнародного вишеградського фонду, спрямованих на проекти в країнах Східного партнерства. Після цього було засновано спеціальну грантову програму Visegrad 4 Eastern Partnership (V4EaP). На потреба нової програми вдалося отримати фінансову допомогу з інших джерел, крім V4. Відбувається співпраця з Голландією, з Emerging Donors Challenge Фондом із США, зацікавленість проявили також Швеція та Японія.
Чеська Республіка є лідером у сфері реформи місцевого самоврядування в рамках Панелі Східного партнерства у реформі публічної адміністрації. Саме Міністерство закордонних справ організувало у минулі роки семінари для фахівців з місцевого самоврядування з країн Східного партнерства з країн Східного партнерства у Харкові, Тбілісі та Прзі, а в 2013 р. організувало також курси в Кишиневі та Празі.
Із найновіших ініціатив ми запроваджуємо підтримку Партнерства з метою енергоефективності і навколишнього середовища (Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership – E5P). Програма E5P діє на базі мульти-донорського фонду під управлінням Європейського банку відновлення і розвитку(EBRD), спрямованого на підтримку інвестиційних проектів переважно в області енергоефективності та охорони навколишнього середовища в регіоні Східної Європи, де необхідна співпраця на політичному і стратегічному рівнях. В 2013 році Чеська Республіка у формі добровільного внеску в розмірі 200 000 €.
Організаційною структурою, яка займається проблематикою Східного партнерству у складі Міністерства закордонних справ Чеської Республіки є департамент країн північної та східної Європи , який вузько співпрацює зі спеціальним уповноваженим міністра закордонних справ з питань Східного партнерства Петром Мерешем.
Корисні посилання
· Східне партнерство на сторінках Європейської служби з питань закордонної діяльності
· Інформаційний портал Європейської політики сусідства
· Сторінки Європейської комісії з питань співпраці зі східними партнерами
· Форум громадянського суспільства Східного партнерства
· Програма Вишеградського фонду „Visegrad 4 Eastern Partnership“
· Празька декларація саміту Східного партнерства, 9 травня 2009