Після свого обрання, він поклав вінки не лише до могил комуністичних президентів, але й до могил «буржуазних» президентів Т. Г. Масарика та Е. Бенеша, і у такий спосіб долучився до довоєнної Чехословацької Республіки. Наступного дня був заснований клуб К-231 (відповідно до номеру Закону «Про охорону Народно-Демократичної Республіки», за яким була засуджена більша частина політичних в’язнів). Клуб об’єднував колишніх політичних в’язнів, засуджених комуністичним режимом (всього зареєстровано 80 000 членів).