4 березня 1968 року рішенням Центрального комітету Комуністичної партії Чехословаччини була скасована попередня цензура (офіційна заборона відбулась після видання закону 26 червня 1968 року). Це дало волю засобам масової інформації, які стали важливим інструментом впливу на суспільство, і таким чином підтримали вирішальною мірою його залучення до подій «Празької весни». У засобах масової інформації з’явилась критика неефективної економіки, консервативних політиків навколо А. Новотного та незаконності сталінського комуністичного режиму з 50-х років. Водночас відбувалися мітинги, на яких висловлювались вимоги суспільства та де (передусім молоді) люди зустрічались із визначними митцями та політиками. Низку таких заходів транслювали по телебаченню та радіо. Лише через декілька днів після скасування попередньої цензури – 8 березня 1968 року братиславська газета «Smena» комуністичного Чехословацького союзу молоді закликала президента А. Новотного до відставки. 19 березня у Братиславі зібралось декілька тисяч студентів, які вимагали відставки А. Новотного та політиків, пов’язаних з політичними переслідуваннями 50-х років. Заклики повторюються в різних газетах та на громадських зібраннях, насамперед студентів. Під тиском суспільної думки Антонін Новотни 22 березня склав свої повноваження президента.